• Редакція

Як рідну землю продавати – обидвоє однакові: чому Зеленський і Порошенко спільну мову знайшли

Найголовніша мета «слуг народа» полягає в тому, аби довести на загал: вони – не такі, як «порошенківські». Відповідно, нардепи від «Європейської солідарності» зі шкіри вискакують, аби переконати виборців, що вони відмінні від ставлеників Зеленського. Втім, всі ці удавані «відмінності» умить зникають, коли їхні бізнес-інтереси співпадають. Одним з таких моментів істини стало ухвалення закону про обіг сільськогосподарських земель в ніч на 31 березня. Земельний закон подається суспільству як вимушений компроміс між владою, частиною опозиції і МВФ. Втім, критика цього акту, який фактично запускає непрозорі схеми накопичення земель, є доволі логічною і заслуговує на увагу.


Україна, один з найбільших експортерів агропродукції у світі, до останнього часу залишалася однією з останніх країн Європи, де немає ринку купівлі-продажу земель аграрного призначення. Але однієї ночі депутати вирішили, що земельна реформа нарешті «на часі»…


31 березня Верховна Рада ухвалила зміни до Земельного кодексу й інших нормативних актів, які скасовують заборону на продаж землі аграрного призначення і роблять земельний ринок можливим. Законопроєкт, написаний ще восени 2019 року, зазнав низки змін. Останні правки вносилися в ніч голосування, завдяки чому документ здобув підтримку не лише більшості депутатів від «Слуги народу», а й опозиційних фракцій «ЄС» і «Голос». Подібна одностайність нібито непримиренних опонентів не може не насторожити…


Отже, яким буде ринок землі по-українськи?


Нагадаємо, що ринок землі запускатиметься в кілька етапів:


· Із 1 липня 2021 р. отримають право купувати землю (аграрного призначення) лише громадяни України як фізичні особи. Але один українець має право володіти одночасно не більше ніж ста гектарами. Втім, тут не враховується та земля, якою громадянин володів до набуття чинності законом.


· Із 1 січня 2024 р. купувати сільськогосподарську землю матимуть право як прості українці, так і юридичні особи. Але за умови, що серед їхніх кінцевих власників є лише громадяни України, українські територіальні громади або держава. Збільшується і кількість землі, якою може володіти одна людина: до 10 тисяч гектарів.


Також володіти землею аграрного призначення можуть держава, територіальні громади і банки. На останні – що є дуже цікаво – не поширюється вимога «не більше ніж 100 га (з 2024 року – 10 тисяч га) в одні руки». Але банки мають право володіти аграрною землею лише за умови, що стягнули її як заставу за кредитом. Причому володіти тимчасово: банкові дається два роки на те, щоб продати заставну землю. У всякому разі, на два-три роки банки стануть єдиними латифундистами. А «віджати» під виглядом стягнення застави ласі ділянки земель банківські юристи цілком спроможні – з «найчеснішими» у світі українськими судами.


Закон «виписаний» під забаганки великих агрохолдінгів і банків – саме вони будуть у виграші за любих умов. А у вітчизняного фермера грошей на купівлю землі просто немає – до війни і економічної кризи додалася ще й пандемія, а держава не допомагає малому сільгоспвиробникові аж ніяк!


Один із найбільших страхів українців щодо ринку землі – це те, що українські чорноземи скуплять за безцінь. І на це є всі підстави. Суто формально закон про ринок землі встановив обмеження: ціна, за якою купують і продають ділянку аграрного призначення, не може бути меншою, ніж її вартість за нормативно-грошовою оцінкою. Ця вимога діє до 2030 року. Але, очевидно, що і цей запобіжник легко обійти через схему стягнення банком застави.


«Конфіскація» – це слово, яке зустрічається в новому законі не набагато рідше за слово «земля». Якщо людина або юридична особа придбала, виміняла чи успадкувала більшу земельну площу, ніж передбачає закон, – ділянки, придбані з порушенням ліміту, конфіскують. Так само підлягає конфіскації земля, якщо її прямо чи опосередковано, наприклад, через частку в юридичній особі, придбав іноземець, а референдум про продаж землі громадянам інших держав іще не відбувся. Знову ж таки, запровадження механізму конфіскації породжує безліч нових рейдерських схем. Наприклад, купить хтось мінімальний пакет акцій агропідприємства та й подарує його іноземцю. Аж тут спритні юристи на підставі цього моментально вимагатимуть конфіскації земель – хіба ні?


Напередодні президент України Володимир Зеленський пояснив, що закон про ринок землі (ініційований у 2019 році представниками пов’язаної з ним фракції «Слуга народу») є однією з необхідних умов для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Після останніх зустрічей із представниками МВФ він переконував, що компромісу досягнуто.


Законопроєкт про ринок землі, який поетапно почне діяти у 2021-му, у 2024 роках і після референдуму про продаж землі іноземцям, є таким компромісом, пояснював голова держави. У ніч перед вирішальним голосуванням Зеленський у парламенті закликав «підтримати економіку» і проголосувати за ринок землі як партію влади, так і опозицію. Судячи з усього, Порошенко пішов йому назустріч.


В умовах військового протистояння, економічної кризи й карантину в Україні триває падіння економіки і паралельно зростає дефіцит бюджету. В цих умовах перед владою стоїть питання не запуску ринку землі по адекватних цінах, а банального розпродажу за копійки – аби до наступних виборів протриматися.


І в цьому ґешефті союзники у «слуг народу» знайшлися миттєво – у фракції «Європейської солідарності», з-поміж соратників полум`яного опонента Зеленського – Петра Порошенка!

21000, м. Вінниця, площа Гагаріна 2

©2020 "Антикорупційна Вінниця" - це громадська організація головним завдання якої є викриття корупційних схем українських чиновників, їх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.
вінницька корупція | вінниця кримінальна | антикорупційна вінниця | antikor