• Редакція

Леді Корупція – Тетяна Антонець

Тетяна Іванівна Антонець довгі роки була головним лікарем Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. Вона ставала депутатом Вінницької обласної ради цілих 5 разів і очолювала в ній фракцію «Партії Регіонів».


В народі пані Тетяну називають головною корупціонеркою Вінницької області останніх десятиліть. І це не дивно, оскільки вона була одним з найвпливовіших представників «Партії Регіонів» у Вінницькій області, про що свідчить той факт, що у 2015 році 54 новообраних депутати Вінницької обласної ради від «Опоблоку» (післяреволюційне амплуа «Партії Регіонів» написали заяви про складання мандату заради того, щоб Антонець все ж таки сіла у депутатське крісло.




Перебуваючи на посаді головного лікаря Вінницької обласної дитячої лікарні, Тетяна Антонець звинувачувалась в корупції, хабарництві, в розкраданні бюджетних коштів

Свого часу Тетяну Антонець зрадила особистий бухгалтер, що погодилась свідчити в Генеральній прокуратурі в обмін на особисті гарантії.


1 травня 2014 року стало відомо, що одіозну регіоналку, головного лікаря-хабарника за сумісництвом, одного з фінансувальників убивств Небесної Сотні – зрадила особистий бухгалтер, що погодилась свідчити в Генеральній прокуратурі в обмін на особисті гарантії. Коломійчук Валентина злякалась або ж покаялась – 30 квітня 2014 року вона дала особисту згоду на співпрацю з і слідчими генеральної прокуратури.


На умовах збереження анонімності публікуємо тексти листів від лікарів, на яких чинила тиск Тетяна Антонець (орфографію і пунктуацію авторів збережено):


«Перші схеми»


Ми, медичні працівники, звільнені в різні часи пані Антонець Т.І. за інакомислення, писали в вашу газету про порушення, які відбуваються в стінах Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.

Все це почалося одразу, як головним лікарем зазначеного закладу була призначена Антонець Т.І.

Почала Тетяна Іванівна Антонець разом із сином обласного вождя наживатися на утепленні вікон лікарні поліетиленовою плівкою, яку просто прибивали до віконної рами дерев’яними планками. Дуже коштовними були і плівки, і планки з кипарисового дерева! Цей винахід коштував бюджету області більше 200 тисяч гривень.

Пройшло. Після цього Антонець замахнулась вже на мільйонні заробітки. Виявилось, що майже у всіх жінок обласної дитячої клінічної лікарні є підозра на рак грудей! І за зверненням пані Антонець в обласну дитячу лікарню за державні кошти були придбані 4 мамографи. Мамографи ці були старі та недоукомплектовані всім необхідним. Близько 2-х років коробки з ними стояли в холі лікарні, а, згодом виявилось, що в одній з них і взагалі був простий металобрухт. Тут вже заробіток склав 3 000 000 (три мільйони) гривень.

Здавалось, що покарання буде неминучим. Так ні! Поплакалася обласному вождю Іванову, поклала «на лапу» прокурору Ленінського району — і все вирішилось.

Зауважимо, що про це говорила і сама Антонець – за її словами, перевірки проводились більше 70 разів, але складу злочину виявлено не було.


«Фонд Шепітько»


Керівник фонду — Микола Корчун, друг сина головного лікаря завідувача відділенням ортопедії та травматології Сергія Антонця. Сергій Антонець в лікарні є ще і касиром фонду.

Корупційна схема наступна. Батьки дітей, які мають бути оперовані, повинні здати у зазначений фонд гроші, від 500 гривень та більше, для закупівлі ліків та інших засобів, на які нібито немає грошей в обласному бюджеті. Кожен день це щонайменше 15-20 чоловік. Внески без винятку здають в усіх відділеннях та в поліклініці. До історії хвороби пацієнта, за правилами бухгалтерії використаних коштів, повинен бути прикріплений корінець грошової квитанції. Але перед тим, як здати історію хвороби в архів, всі старші сестри мають видалити ці квитанції та здати їх Сергію Антонцю. Неважко порахувати, що мінімальний обіг фонду складає 2,5 мільйона гривень. Всіма зібраними коштами одноосібно керує С. Антонець.

Далі ще цікавіше. Нічого страшного немає в тому, що батько пані Антонець — І. Підгурський є власником фірми, яка побудувала на території лікарні споруду за декілька мільйонів гривень.

Пенсіонер І. Підгурський також може пояснити, що гроші на новобудову зібрав за 10 років, замітаючи подвір’я обласної дитячої клінічної лікарні чи стоячи на в’їзді на територію лікарні.

Ось так вони і заробляли гроші: онук у фонді людських грошей, мама — на поборах та хабарах, дід — із золотого пилу подвір’я обласної дитячої клінічної лікарні.


«Стравлювання підлеглих»


Вся «дисципліна» в лікарні тримається на страху перед «головною». Всіх, хто має власну думку, звільняють, незважаючи на професійні якості та стаж роботи. Для того, щоб не гуртувались, людей просто стравлюють. Прикладів багато. Шамрай О.П., Сауленко Т.О., Савіцька Т.В., Д’яченко М.А. Завдяки цим людям в області була створена і успішно функціонує дитяча медицина. Зазначені особи очолювали відділення обласної дитячої клінічної лікарні, та пані Антонець змусила їх написати заяви про звільнення. Тих, хто опирався, ганьбили в пресі у «колективних» листах, в яких також співали хвалебні оди Т. Антонець.

У газеті «33-й канал» від 12.01.2011 р., опубліковано коментар Тетяни Антонець для статті «У скандальну ситуацію в обласній дитячій лікарні втрутилася комісія обласної ради». Пані Тетяна, пояснюючи масову зміну завідуючих відділеннями в обласній дитячій лікарні, сказала: «Колись прийде час і я звідси піду, адже цього року мені виповниться 55 років. І якщо стане питання залишити посаду, я це зроблю».


Боротьба Антонець за крісло головного лікаря


На початку травня 2014 року рішенням голови обласної ради Сергія Свитка були звільнені 32 головних лікарів медичних закладів обласного підпорядкування. Згодом їх кількість збільшилася до 36 Причина звільнення медиків – закінчення терміну трудових контрактів.

Таким чином керівники самоврядного органу вирішили «прочесати» ряди керівників медустанов, мовляв, якщо вони не були корупціонерами і сумлінно виконували свої посадові обов’язки, то з легкістю пройдуть і громадську перевірку.

Почався виснажливий марафон слухань, обговорень, затверджень кандидатур незліченними «Самооборонами», громадськими активістами, трудовими колективами. Така процедура пошуку керівників лікарень – спроба зробити цей процес максимально прозорим і відкритим. Але знайшлися і так звані «представники громадськості», які швидко зметикували, що їм теж може «щось перепасти» від зацікавлених медиків і, в результаті, перетворили процес вирішення кадрових питань обласного рівня на базарні торги.

Більше місяця кандидати проходили кастинги, їх мало не допитували на детекторі брехні.


Депутат обласної ради, як до того часу очолювала фракцію «регіоналів» в облраді, Тетяна Антонець вела жорстку війну за свою посаду. Її тактичним і стратегічним прийомам могли позаздрити досвідчені військові стратеги. Тетяна Іванівна швидко зорієнтувалася, що напад – це найкращий захист. Заручилася підтримкою союзників і «закрутила» ситуацію на стільки, що більша загроза відставки нависла над керівництвом обласної ради, ніж над депутатом…

Цікавий збіг: справу щодо відновлення Антонець на посаді головного лікаря Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та справу щодо скасування повноважень тодішнього голови облради Сергія Свитка вела адвокат Оксана Шевчук.


Зрештою, голова облради підписав розпорядження про затвердження виключно тих кандидатур, які пройшли узгодження профільних депутатських комісій (в даному випадку – комісії з питань комунальної власності та охорони здоров’я), а головне спеціального атестаційного органу – комісії з питань проведення щорічної оцінки діяльності керівників підприємств, установ і організацій – об’єктів спільної власності територіальних громад області.


Тетяна Антонець з 2010 року очолювала в обласній раді фракцію Партії регіонів. У підпорядкуванні в неї було 66 депутатів. Після ліквідації Партії регіонів і розвалу фракції депутати розпорошилися по депутатських групах. Однак, кістяк «регіональної» фракції залишився нічийним, тому головною інтригою було тільки те, хто і на яких умовах «завербує» регіоналів і створить з ними більшість в облраді. Важко зрозуміти хто кому запропонував співпрацю перший, проте очевидно, що вони були потрібні один одному. Тетяна Антонець була зацікавлена ​​у відновленні на посаді, а «партія вінничан», в свою чергу, мріяла створити більшість в облраді. Для початку Тетяна Антонець допомогла «партії вінничан» приструнити громадських активістів. Почали з найактивніших. Історію з «стотисячної хабарем» Вадима Кудіярова чули, мабуть, усі. Так ось, Вадим в той період був одним з ініціаторів реальної та дієвої люстрації в лавах вінницьких суддів. Тоді був знятий з посади голови Вінницького окружного адміністративного суду Олександр Вільчинський. На черзі був голова Вінницького міського суду Вінницької області Андрій Михайленко. А «команда вінничан» без своїх суддів – ну ніяк. Це ж відразу арешт незаконних будівництв, перевірки, штрафи, антипіар і т. д. Тому, вони нацькували на Кудіярова Тетяну Антонець і цим не тільки відвернули його від процесу люстрації, а й показали приклад всім іншим активістам, чим може закінчитися спроба перейти дорогу «команді вінничан».


Провокація Вадима Кудіярова – стала стартовим внеском Тетяни Антонець в загальну справу. Жестом у відповідь з боку «команди вінничан» була зірвана 26 чергова сесія обласної ради. Юристи відзначають, що розпорядження пана Свитка про звільнення керівників об’єктів комунальної власності вступить в силу тільки з моменту його затвердження на сесії. На порядку денному саме 26 чергової сесії, що не відбулася, стояло питання «Про розпорядження голови обласної ради», яким і звільнялися керівники медустанов, в тому числі і Антонець. Виходить, що якщо б пленарне засідання тоді відбулося і питання було б проголосовано депутатами, то розпорядження Свитка набуло б юридичної сили. Тоді Антонець довелося б визнавати неправомірним вже не розпорядження Свитка, а рішення органу місцевого самоврядування. А це вже юрисдикція адміністративного судочинства, тому справа перейшла б на розгляд Вінницького окружного адміністративного суду, в якому, як було згадано вище, Олександр Вільчинський вже не головує…


Сумніватися в тому, що питання «Про розпорядження голови обласної ради» було б затверджено депутатами – не варто, адже крім пункту про звільнення Антонець воно включало більше сотні інших розпоряджень: про укладення контрактів; про надання дозволів оренди приміщень; про заходи економного використання бюджету на утримання обласної ради; про встановлення надбавок керівникам установ соцзахисту, освіти, культури, житлово-комунального господарства області і т. д.


Антиукраїнські погляди Антонець


22 липня 2014 року у Вінницькій обласній раді виступав Валерій Мельник, який очолював Штаб батальйону «Айдар». Темою тодішнього засідання був брак забезпечення військових з Вінниччини, які відправилися на Донбас боронити країну від російських окупаційних військ.

Тоді Валерій Мельник розповів, що у Вінниці він перебуває на лікуванні після поранення, а також пообіцяв, що перемогу військові обов’язково здобудуть. Далі, коли військовий розпочав своє звернення до обранців, депутат Тетяна Антонець демонстративно залишила сесійну залу під крики «Ганьба!».


«Любителька елітного одягу»


Антонець любить брехати журналістам про себе і прибіднятися. Наприклад, про свою розкішну чорну шубу (одну з десятків), вона говорить так:

«Це найдорожча річ у моєму гардеробі. Купила її чотири роки тому за 26 тисяч гривень. Це було в Вінниці на виставці хутра. Вибирали з 28-річною дочкою, довіряю її смаку. Сподобалася шуба відразу. Вона оригінальна, має рукав в формі летючої миші. На неї виклали всі сімейні заощадження. Пішли зарплати моя і чоловіка, гонорари за викладацьку роботу, гроші, що відкладали на паркан. Але нічого, новий побудували через два роки. Хороші речі виховують. Коли на жінці навіть така дрібниця, як італійські колготки, вона і веде себе гідно. Як стала депутатом, на кожну сесію намагалася придбати щось нове, а головне – оригінальне. А тепер дивлюся, стільки всього накопичилося, що нікуди дівати. Тканина повинна бути приємною на дотик, не кусючою, не м’ятися. Не можу терпіти, коли етикетка або якась прикраса тре тіло, але іноді вдягаю і такі сукні. Тісний одяг не ношу ні в якому разі. А головне – за покупками йду з хорошим настроєм і точно знаю, що мені хочеться – плаття, блузку або костюм. Люблю фірми “Фламар”, “Дольче Белла”, “Даліда”. Можу купити одяг випадково. Що сподобалося, приміряла і взяла. Завжди є гроші. Не люблю, коли мені нав’язують. Або кажуть: “Я собі точно таку придбала”. Тоді кажу “до побачення”. Подобається брендовий польський одяг в торговому центрі “Клеопатра” на Вишеньці. А в “Жовтні” мої улюблені розміри, саме на красивих жінок, як я. Нещодавно Людмила Кветна пошила мені плаття в національному стилі. На чорному тлі – вишивка з малахітовими, золотистими та синіми відтінками. Вже відмовилися від балахонів. Усі сукні приталені, але так, щоб приховати “принади”. У поясі з напуском і завужені донизу. Дизайнер мені допомагає комбінувати костюми, які є. Іноді їх оновлюємо, додаємо деякі деталі. З цими модельєрами працюю вже 10 років. Щорічно шию п’ять дизайнерських речей».

Чи варто казати, що подібні монологи зазвичай лунають з вуст найбагатших світських левиць, але аж ніяк не з вуст «бідного головного лікаря, який живе на зарплату і пенсію»?

І, найголовніше: чи багато медиків в Україні можуть собі дозволити шубу за 30 тисяч гривень або дизайнерський одяг?


13 листопада 2015 року Вінницька обласна виборча комісія прийняла 54 заяви новообраних депутатів від “Опозиційного блоку” на відмову від депутатських мандатів.

Відтак, депутатами Вінницької обласної ради стали Сергій Чорноокий та Петро Одарченко, які отримали достатньо голосів виборців. А на заміну Михайла Мельника, Дениса Мазуренка, Миколи Дрозда та Марії Урсол, яких ЦВК вже зареєструвала народними обранцями, депутатами стануть Віктор Олексієнко, Олександр Побережець, Юрій Яремчук та Тетяна Антонець.


У «своїй» лікарні – лише свої аптеки


Лікарня – це не лише кабінети лікарів, приймальні, палати та лабораторії. Для забезпечення хворих необхідними лікарськими препаратами у лікарнях м. Вінниці функціонує мережа аптек, аптечних пунктів та кіосків.

Експерти ГО «Центр Громадської Активності «РЕЗУЛЬТАТ» з’ясували, кому належать аптеки, які знаходяться на території Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні. У відповідь на інформаційний запит активістів адміністрація Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні повідомила перелік орендарів, що займаються торгівлею лікарськими засобами – це ПП «Всеукраїнський центр здоров’я», ПП Лєбедєва Т.М. та ТОВ “Вінницька Соціальна аптека».


ПП «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЗДОРОВ’Я»

Згідно відповіді на інформаційний запит до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області ПП «Всеукраїнський центр здоров’я» орендує 66,4 кв.м. спеціалізованого онко-гематологічного Центру на Хмельницькому шосе 108.

Керівником є Лєбедєва Тамара Миколаївна. Одним із засновників є Антонець Тетяна Іванівна – колишній головний лікар Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, депутат Вінницької обласної Ради від Опозиційного блоку, член комісії з питань охорони здоров’я, що неодноразово фігурувала в розслідуваннях журналістів щодо причетності до корупційних схем,що розгорілись у 2014 році.

За даними Аналітичної платформи YouСontrol, Тетяна Антонець 3 листопада 2016 року стала керівником ГО «Подільська Спілка Педіатрів», про створення якої гучно заявили вже на наступний день на Конференції «ЗАХІД зустрічає СХІД: педіатрична практика у системі громадського здоров’я»

Також Тамара Лєбедєва орендує 17,4 кв. м. під аптечний пункт у цій же лікарні. Цікаво, що коли активісти спробували купити звичайний Анальгін в цих аптеках, то чек їм надали лише після нашої вимоги. Написали його нашвидкуруч.

21000, м. Вінниця, площа Гагаріна 2

©2020 "Антикорупційна Вінниця" - це громадська організація головним завдання якої є викриття корупційних схем українських чиновників, їх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.
вінницька корупція | вінниця кримінальна | антикорупційна вінниця | antikor