• Редакція

Клан Калетників: впевнена хода феодалізму

Клан Калєтників давно вже став на Вінниччині уособленням непомірних амбіцій, політичного пристосуванства і ненажерливості. З легкістю цей троїстий феномен місцевого політикума опановував нові партійні квитки і депутатські мандати, маючи на меті лише одне – збагачення будь-якою ціною, демонструючи при цьому повну відсутність принципів, моралі та людяності.


Такі риси притаманні родині Калетників – батьку Григорію, сину Ігорю та племінниці Григорія Оксані, які, перебуваючи у лавах комуністів, діяли спільно з регіоналами, виконуючи свого часу вказівки партії представників великого олігархічного бізнесу, капіталістів і фабрикантів – ідеологічних ворогів комуністів, а також стали земельними феодалами на Вінниччині, утримуючи у себе десятки тисяч гектарів землі та шантажуючи місцевих селян (жодним чином не переймаючись тим, що свого часу комуністи називали себе захисниками робітників та цих самих селян).


Наразі Калетники зуміли заручитися певної підтримкою партії влади, просунувши до лав «Слуга народу» своїх представників через мажоритарні округи Вінниччини і досить комфортно почуваються, незважаючи на те, що свого часу вони усі разом голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Як їм вдалося уникнути покарання та яку кількість законів вони порушили, давайте далі аналізувати разом.





Максимально заможною родина Калетників стала за часів Януковича. Ігор Калетник, починаючи з 1996 року, працював на різних керівних посадах у митних органах, зайнявши у 2010 році найвищу позицію – Голови Державної митної служби України, на той час перебуваючи у лавах Комуністичної партії України (КПУ).


Впродовж 2,5 років керував цим державним органом, а у грудні 2012 р. обійняв посаду Першого заступника Голови Верховної Ради України. Був організатором голосування диктаторських законів 16 січня. Оксана Калетник, також член КПУ та представник України у ПАРЄ, разом з Григорієм Калетником, членом провладної «Партії Регіонів», обидва голосували за ці антиконституційні закони. Паралельно з парламентською діяльністю усі троє накопичували статки, скуповували нерухомість та ділянки землі у Вінницькій області.


Після перемоги «Революції гідності» Ігор Калетник втік до Москви, тому що в Україні був оголошений у розшук та в Генпрокуратурі на нього завели одразу кілька кримінальних справ – за фактом незаконного збагачення, отримання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем та фальсифікацію голосування у Верховній Раді 16 січня 2014 року. Оксані та Григорію Калетникам голосування «зійшло з рук». Але вже у вересні того ж року Оксана Калетник, комуністка і доларова мільйонерша (потворне і водночас абсурдне поєднання), вирішила на одному із регіональних мітингів агітувати за невизнані «ДНР»/«ЛНР» та їх «право» відокремитись від України, за що СБУ відкрила провадження за фактом порушення територіальної цілісності України (фактично за сепаратизм).


В результаті Оксана Калетник, як і брат, кинулась «у біга» до Великобританії, де у 2017 побралася з шотландцем. А що з найстаршим Калетником – Григорієм? А він, перебуваючи на посаді спочатку ректора, а потім президента Вінницького національного аграрного університету, залишився керувати та «приглядати» за усіма активами та майном клану Калетників, нажитим «непосильною працею» (фактично грабунком громадян України через схеми деребану держбюджету) на державній службі. А доглядати було за чим…


Не будемо чіпати депутатську нерухомість у Києві, яку Калетники по колу дарували один одному, безпідставно враховуючи у податкових деклараціях в графі «Доходи» подвійно такі операції, як дарунок і продаж. Лишимо осторонь спробу легалізувати свої кошти перед втечею та перерахувати активи Ігоря та Оксани Калетник у анексованому Криму, Туреччині та інших країнах, хоча чудово зрозуміло, чому їх інтереси перебувають за межами материкової України і чому вони «заграють» з російським агресором – тому що здавати інтереси українців, це у стилі так званих комуністів, які просто обрали бренд Компартії для власного збагачення та піару за усіма канонами клятих капіталістів.

Тому що великі гроші, вкрадені у громади, треба прикрасити певною ностальгійною ідеологією, щоб громадянам було не так прикро за безрадісно за даремно прожиті роки та втрачені кошти. Отже, вони обрали для цього ідеали кривавого жовтневого путчу Леніна, розраховуючи на підтримку тих, кому за 60. Але це не спрацювало. І через свій колабораціонізм та сепаратизм КПУ логічно пішла в історію на теренах України, а ці «червоні пташенята» клану Калетників вимушені були змивати штучну червону фарбу зі своїх крил і виходити з лав партії зла, що зганьбила себе підтримкою сепаратистів та окупантів. І з цим вони швидко і успішно впорались, навіть оком не змигнувши і не проливши жодної сльозини на повну збірку творів Володимира Ілліча Ульянова.

Тепер давайте звернемо увагу на Вінниччину, де й донині сконцентровані значні активи злочинного клану Калетників.


Маєток Ігоря Калетника розташований на площі майже 30000 гектарів на березі Південного Бугу, а це, на хвилиночку, територія заповідника на кордоні Немирівського та Гайсинського районів Вінницької області. І що цікаво, авто Bentley власника маєтку якось бачили навіть після оголошення Ігоря Каленика у розшук. Мабуть, у останню хвилину комуніст-запроданець вирішив швиденько зібрати речі і валізи з готівкою, беручи приклад з боса Януковича. Покинуті врешті-решт комуністично-буржуйські (знову дивне поєднання) хороми та вся земля були оформлені на тещу втікача – Ганну Бортову, пенсіонерку віком понад 80 років із села на Вінниччини, та її синів. Тепер тут елітний клуб «Вепр», за діяльністю і прибутковістю якого продовжує наглядати батько Ігоря – Григорій Калетник.


Клуб, що розташований на території 13 сіл у Вінницькій області, надає сервіс класу «Люкс»: є трансфер із аеропорту «Бориспіль», посадковий майданчик для гелікоптерів, сауна, ресторани, готельні номери – усе для заможних VIP-клієнтів. Рекламують цей готельно-розважальний комплекс ті самі маркетингові агенції, що працювали з Митною службою часів Ігоря Калетника. Номер коштує 200 євро на добу, а полювання – десь плюс-мінус 2000 євро. Помічали там гелікоптер червоного кольору і марки, зареєстрований на Оксану Калетник. Не відомо, віддала вона його в оренду брату/батьку, чи сама туди навідувалась…


Усі території та угіддя були подаровані або отримані від певних державних підприємств після підписання відмови на використання цих угідь на користь клубу «Вепр». Районний лісгосп «з барського плеча» (у розріз з державними інтересами) «подарував» майже 6 тис. гектарів Калетникам за такою ж схемою. Треба зазначити, що мисливські угіддя роблять оплату за використання земель на свій власний розсуд, бо у законі не прописана вартість. Тобто усіма цими територіями родина Калетників користувалась весь цей час задарма. У державний бюджет, а отже, на потреби місцевої громади, не потрапило ні копійки.


Також Калетникам у сусідньому Ямпільському районі належить кар’єр з двома родовищами з видобутку декоративного каміння-пісковику. Родовище записано на дружину Калетника – Антоніну та її фірму «Південь».


Ще один актив, що перебуває у власності Калетників – майже 30000 гектарів угідь (схоже подобається їм ця цифра), які сконцентровані в одних руках. Зважаючи на відсутність у той час цивілізованого ринку землі (як добре, що нещодавно прийняли закон про продаж землі!) і тяжкий фінансовий стан місцевих селян-пайовиків, родина Калетників (а точніше ТОВ «Великокисницьке», оформлене на Григорія Калетника) сконцентрувала за копійки майже 3 гектари паїв понад 2300 селян, які здали свої паї в оренду товариству.


Натомість вартість оренди обіцяли сплатити зерном (гроші у повному обсязі за оренду – то завеликі витрати для земельного феодала, чия компанія приносить прибуток у 8 мільйонів гривень щороку). В певний момент усіх пайовиків зобов’язали прийти на чергове отримання зерна з паспортами і підписати чисті бланки. Фактично відбувався шантаж населення – або підписуйте оренду на нові 25 років, або не отримаєте зерно. Зубожілі люди заради зерна вимушені були це зробити, щоб прогодувати сім’ї. При цьому паї померлих селян також використовувались на потреби родини Калетників, неначе нічого і не сталося.


Частина пайовиків відмовилась надавати паї на 25 років і підписалася лише під десятьма. Згодом виявилось, щоб без їхнього відома підписи на документах підробили і все одно пролонгували оренду до 25 років. Цю оборудку виявили журналісти передачі «Наші гроші». Директор ТОВ «Великокисницьке» робить вигляд, що не знає власників компанії і називає усіх, хто підписав чисті бланки, дурнями. Мабуть, маючи гарну зарплату та підтримку від Калетників, йому такі заяви не важко робити. Але усе це має дуже бридкий і аморальний вигляд. Хоча чого очікувати від Калетників, які усією родинною зграєю звикли порушувати закони і плювати на державу та її громадян.

Також було прикро бачити, що студенти та педагогічний колектив Брацлавського агроекономічного коледжу, що на Вінниччині, мусили вийти на вулицю з акцією громадянської непокори і перекрити головну дорогу селища, а також провести акцію під стінами місцевої адміністрації. Що штовхнуло їх на такий крок? Рішення Григорія Каленика про закриття їх закладу і переформатування коледжу у філію його практично привласненого Вінницького національного аграрного університету, а також злочинна бездіяльність місцевої влади, яка жодним чином не відреагувала на спробу захоплення. Що цікаво, батько рейдера навчався у цьому коледжі, але сина не цікавили подібні сентименти. Головним завданням було привласнити землю і нерухомість, тож історичний факт існування цього навчального закладу його зовсім не турбував. Але рейдерська схема Калетника зазнала невдачі – коледж, увесь навчальний комплекс та усю його землю у Григорія Калетника фактично забрали і за наказом Міністерства освіти і науки України від 18.07.2018 р. зробили філією Вінницького транспортного коледжу.


Прикро, що незважаючи на усі ці порушення, суди та прокуратора в Україні продовжують свою бездіяльність, загалом даремно отримуючи зарплати і премії із держбюджету за рахунок коштів платників податків. Справи Ігоря та Оксани Калетник у 2019 році закрили за допомогою різних бюрократичних процедур та юридичних лазівок, тож з розшуку вказаних осіб зняли. Отак «діє» судова система в Україні і закони! Тепер уся родина може знову об’єднатися, щоб безкарно продовжувати в Україні свої незаконні оборудки.

Для того, щоб укріпити свої позиції, очікуючи на повернення родичів-утікачів, екс-регіонал Калетник-старший вирішив піти на випередження. Тому напередодні останніх виборів до Верховної Ради розставив своїх представників по різних мажоритарних округах, як кандидатів від партії, що мала найбільші шанси та повинна була за усіма прогнозами стати провладною – партії «Слуга Народу». Кандидатами були різні особи – від випускників керованого Калетником вишу, до працівників, що обіймають у ньому певні посади. На одному з округів, № 18 у Вінницькій області, він навіть вирішив йти «ва-банк». Балотуватись самому, як самовисуванцю, і одночасно підстрахуватись колишнім студентом свого вишу Павлом Довганем, розраховуючи, що така стратегія буде безпрограшою. Або він, або вдячний випускник ВНАУ, яким можна буде керувати напряму у майбутньому, стане переможцем виборчих перегонів. Але усі карти сплутав Олег Мейдич від партії «Батьківщина», значно випередивши усіх конкурентів.




Незважаючи на цей локальний провал, варто очікувати нової спроби укріпити свої позиції в Україні з боку клану Калетників

21000, м. Вінниця, площа Гагаріна 2

©2020 "Антикорупційна Вінниця" - це громадська організація головним завдання якої є викриття корупційних схем українських чиновників, їх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.
вінницька корупція | вінниця кримінальна | антикорупційна вінниця | antikor